Юлія Сидорчук
Партнер АО «LexArs», к.ю.н., адвокат
Адвокати періодично у своїй практичній роботі мають справу із питанням внесення застави за підозрюваного. Здається, стаття 182 КПК України регулює усі моменти, пов’язані із внесення застави, але виникає питання, що робити адвокату після внесення застави, якщо до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тобто як швидко підозрюваний буде звільнений з-під варти.
Нижче ми розглянемо покроково, що робити адвокату із урахуванням моментів, з якими зустрічаються на практиці.
Адвокату у будь-якому випадку потрібно отримати копію ухвали, у ній зазначено розмір застави і реквізити куди цю заставу вносити. Слідчі судді дуже часто видають короткий текст ухвали, але весь текст зачитують, у цей момент краще записати реквізити під час проголошення ухвали, або знайти реквізити для внесення застави на сайті суду чи Державної судової адміністрації.
Внести заставу може сам підозрюваний (це той випадок, коли застава обирається як запобіжний захід, і підозрювана особа перебуває на свободі), іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Заставодавцем НЕ МОЖЕ бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності (ст. 182 КПК України).
Внесення коштів регулюється Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, який затверджений Постановою КМУ від 11.02.2012р. № 15. Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що «Застава вноситься в національній грошовій одиниці на спеціальний рахунок територіального управління ДСА, яке здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності суду, який обрав запобіжний захід у вигляді застави, або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, який обрав такий запобіжний захід, відкритий у Казначействі в установленому законодавством порядку».
Після внесення застави, особа, яка внесла заставу має звернутися із відповідною заявою до територіального управління ДСА або суду, тобто до тієї установи, котрій на депозитний рахунок перераховано кошти. Наприклад, на сайті Вищого антикорупційного суду України є зразок такої заяви. Мета написання такої заяви – отримати довідку про зарахування коштів, які внесені як застава. До заяви додаються копії ухвали, квитанції про внесення коштів, копія документів особи, що подає заяву. У самій заяві варто вказати, куди має бути доставлена довідка, тобто у який слідчий ізолятор. Після того, як установа побачить кошти на рахунку і отримають заяву, готується довідка, і кур’єр доставляє її до місця ув’язнення особи.
Адвокату або іншій особі, родичам, заставодавцю краще контролювати цей процес, бо як було у моїй практиці, довідку підписували півдня, але добре, що кур’єр доїхав швидко і будучи біля СІЗО ми знали, що скоро підозрювана особа вийде на волю.
Ч. 7 ст. 20 ЗУ «Про попереднє ув’язнення» передбачено «Начальник установи попереднього ув’язнення зобов’язаний звільнити з-під варти підозрюваного, обвинуваченого після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування до такої особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Після отримання документа, що підтверджує внесення застави, та його перевірки начальник установи попереднього ув’язнення зобов’язаний негайно звільнити з-під варти особу та повідомити про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, – прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня».
Скільки часу доведеться чекати виходу підозрюваної особи, НЕ ВІДОМО, бо в СІЗО свої правила і дуже часто адвокати своїх підопічних чекають і до 00:00. При чому працівники СІЗО надають хоч якусь інформацію тільки в робочі години, тобто до 18:00, потім дізнатися щось нереально, просто говорять: «очікуйте». А очікують люди на дворі, за різних погодних умов, і доводиться очікувати по декілька годин.
На нашу думку, законодавство не регулює питання того, як швидко особа має вийти, а тлумачення слова «негайно» працівниками установи попереднього ув’язнення тлумачиться по-своєму. Звичайно, установа попереднього ув’язнення є режимним об’єктом із відповідними правилами та порядком роботи. Проте, на сьогоднішній день виникає потреба чіткого врегулювання питання негайного звільнення підозрюваної особи з-під варти.
Вважаємо, що доцільно було б, або інформувати осіб, які внесли заставу про те, коли саме або в який часовий проміжок вийде особа, або в установах попереднього ув’язнення чітко визначити години звільнення особи. Наприклад, якщо довідку, яка підтверджує внесення застави, отримано до 11:00 години робочого дня, то підозрювана особа виходить з 13:00 до 15:00 години. І відповідно, якщо довідку отримано у другій половині дня, до 15:00 години, то підозрювану особу буде звільнено з-під варти з 17:00 до 19:00 години.
При підготовці цього матеріалу, знайдено деяку цікаву інформацію щодо того, скільки держава заробляє на судових заставах, але на жаль, це дані за 2016-2017 роки. 880,3 млн. гривень надійшло на рахунки Держказначейства у вказані роки. У 2016 році – 436,1 млн. гривень, а в 2017 році (станом на 01.07.) 444,1 млн. гривень. У 2016 році 18,5 млн. гривень перейшло в дохід держави, 181,1 млн. гривень повернуто заставодавцям. У 2017 році 3,8 млн. гривень перейшло в дохід держави, 95,2 млн. гривень повернуто заставодавцям. На момент виходу статті ще 236 з гаком мільйонів, які були внесені в 2016 році, перебували на рахунках управлінь Державної судової адміністрації та судів у Держказначействі, оскільки розгляд справ за ними ще не завершений (https://www.slovoidilo.ua/2017/08/10/infografika/pravo/skilky-derzhava-zarobyla-sudovyx-zastavax).
Можна підсумувати, що внесення застави для звільнення підозрюваної особи з-під варти не складний процес, але варто знати, що робити і робити швидко. Звичайно, питання «негайного» звільнення з-під варти підозрюваного, потребує законодавчого удосконалення.
Підпишіться на нашу розсилку