Юлія Сидорчук
Партнер АО «LexArs», к.ю.н., адвокат
(публикуется на языке оригинала)
Адвокати, у першу чергу, мають завжди тримати руку на пульсі, тобто слідкувати за змінами в законодавстві. Верховна Рада України нового скликання восени 2019 року працювала у турборежимі, як наслідок, було прийнято ряд важливих законів для суспільства і відповідно внесено зміни до кримінального процесуального законодавства.
Зокрема, було прийнято закон про викривачів корупції, про реформування органів прокуратури, щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів тощо.
У 2019 році було внесено 9 (дев’ять) разів зміни до Кримінального процесуального кодексу України. У цьому огляді ми детальніше розглянемо деякі зі змін кримінального процесуального законодавства.
1. Однією з несподіванок, і реальним кроком в захисті прав підозрюваних осіб, стало прийняття рішення Конституційним судом України№ 7-р/2019 від 25 червня 2019 р. у справі № 3-68/2018 (3846/17, 2452/18, 3657/18, 347/19) за конституційними скаргами Ковтун Марини Анатоліївни, Савченко Надії Вікторівни, Костоглодова Ігоря Дмитровича, Чорнобука Валерія Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини п’ятої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України. Вказаним рішенням визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини п’ятої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, яким передбачено, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України. Так, положення частини п’ятої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Отже, до підозрюваних осіб у злочинах з політичною складовою та деяких злочинів у сфері громадської безпеки може бути застосовано будь-який запобіжний захід, а не тільки тримання під вартою.
2. Так, Рішенням Конституційного суду України № 4-р/2019 у справі № 3-208/2018(2402/18) від 13 червня 2019 р. визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Ч. 2 ст. 392 КПК України має тепер наступну редакцію «Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті».
Отже, тепер своєчасний апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є ефективною та оперативною (дієвою) перевіркою правомірності обмеження конституційного права особи на свободу на стадії судового розгляду.
3. 18 вересня 2019 р. прийнято закон, яким внесено зміни до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду. Закон визначає, що підсудність Вищого антикорупційного суду як суду першої, апеляційної інстанцій, слідчих суддів поширюється на кримінальні провадження, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань з дня початку роботи цього суду. Водночас, ця норма не поширюється на кримінальні провадження, досудове розслідування у яких здійснює або здійснювало Національне антикорупційне бюро та закінчили прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Відповідно до закону, до ВАКС передаються усі кримінальні провадження, досудове розслідування у яких завершено прокурорами САП і судовий розгляд яких судами першої, апеляційної інстанцій не завершено до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду.
4. У вересні минулого року було прийнято ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури». Зокрема, внесено зміни до перехідних положеннях КПК України у розділі XI «Перехідні положення», у пункті 1: абз. 2 викладено в такій редакції: «У разі неможливості закінчити досудове розслідування у таких провадженнях до спливу дворічного строку, а так само за наявності інших передбачених законом підстав питання про доручення його здійснення іншим органам досудового розслідування вирішується в установленому цим Кодексом порядку. Передача кримінальних проваджень до Державного бюро розслідувань здійснюється з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про Державне бюро розслідувань». У тексті Кодексу слова «Генеральна прокуратура України», «регіональна прокуратура» і «місцева прокуратура» в усіх відмінках і числах замінити відповідно словами «Офіс Генерального прокурора», «обласна прокуратура» і «окружна прокуратура» у відповідному відмінку і числі.
5. 1 січня 2020 року набув чинності Закон «Про внесення змін до закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції». У зв’язку із прийняттям вказаного закону було внесено ряд зміни до КПК України. Кодекс доповнено поняттям викривач, статтю 60 доповнено частиною третьою такого змісту: «3. Заявник, який є викривачем, крім передбачених цією статтею прав, має право в порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції», отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням. Інформація надається слідчим або прокурором у строк не більше п’яти днів з моменту подання заяви». Необхідно зазначити, що назву глави 9 викладено в наступній редакції: «Глава 9. Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов, виплата винагороди викривачу» і цю главу доповнено статтею 130-1, якою передбачений порядок виплати винагороди викривачу. Водночас, статтю 214 КПК України доповнено ч. 9 такого змісту: «9. Слідчий протягом 24 годин з моменту внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у письмовій формі повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції про початок досудового розслідування за участю викривача, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п’ятою цієї статті. Копія зазначеного повідомлення Національному агентству з питань запобігання корупції надається викривачу».
6. 16 жовтня 2019 р. набув чинності Закон України № 187-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства», яким передбачено наступні зміни:
– змінено порядок призначення експертизи, що передбачає право сторін кримінального провадження самостійно залучати експерта для проведення експертизи, а також визначено порядок його залучення слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених ст. 244 КПК;
– скасовано обов’язковість оголошення прокурором повного тексту обвинувального акта,
– надано слідчому судді, суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою права не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину;
– внесено зміну до ст. 349 КПК, якою передбачено, що головуючий для визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, має надати сторонам право оголосити вступні промови в яких має зазначатися, якими доказами сторона підтверджуватиме наведені нею обставини, порядок дослідження доказів;
– доповнено перелік обов’язкових складових змісту угоди про визнання винуватості умовами застосування спеціальної конфіскації;
– впроваджено можливість Генерального прокурора (виконувач обов’язків Генерального прокурора), його заступника, керівника регіональної прокуратури доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним ч. 1 ст. 481 КПК (депутатам, адвокатам, суддям тощо).
7. Так, згідно із ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» КПК України доповнено статтею 88-1. Недопустимість доказів, отриманих у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави «1. Докази, отримані від відповідача у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, не можуть бути використані на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень».
Зміни законодавства є неминучими. Як бачимо, адвокатам, потрібно постійно слідкувати за змінами законодавства, адже це є одним із показників компетентності.
Подпишитесь на нашу рассылку