Назад

Юлія Сидорчук

Партнер АО «LexArs», к.ю.н., адвокат

Наведені нижче статистичні дані свідчать про те, що домашнє насильство є поширеним явищем у нашому суспільстві. Домашнього насильства зазнають в більшій мірі жінки, оскільки від них у процентному співвідношенні надходить близько 75 % від всіх заяв та повідомлень.

Кожна людина, яка зазнає домашнього насильства має право захищати себе. Звичайно, у випадку насильства потрібно звертатися із заявою до поліції.

У 2017 році до Національної поліції України надійшло 110,9 тис. заяв та повідомлень, пов’язаних з домашнім насильством, з них 1391 – дітьми. У 2018 році надійшло 115,5 тис. заяв та повідомлень, з них 89,5 тис. – жінками, 24,5 тис. – чоловіками та 1418 тис. – дітьми. Також, за 2017 рік органами Національної поліції України виявлено 92551 адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, тобто вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування. За 2018 рік виявлено 101 881 адміністративне правопорушення за вказаною статтею.

У 2017 році зареєстровано 1341 кримінальне правопорушення, пов’язаних з насильством у сім`ї (домашнім насильством), у 2018 році – 1586. З них у 2017 році закрито 38 кримінальних правопорушень, а в 2018 році – 36. До суду направлено у 2017 році – 1303, у 2018 році – 1586. У 2017 році потерпіли від зазначених кримінальних правопорушень 1367 осіб, з них 1046 жінок, 49 неповнолітніх, 112 малолітніх. У 2018 році потерпіли 1592 особи, з них 1243 жінки, 49 неповнолітніх, 105 малолітніх. Зазначені статистичні дані отримано у відповіді на публічні запити з Національної поліції України та Генеральної прокуратури України.

Окрему увагу варто звернути на те, що виділяють чотири форми насильства: економічне, психологічне, фізичне та сексуальне, адже знущатися над людиною можуть по-різному, наносити тілесні ушкодження, ґвалтувати, знущатися психологічно, обмежувати у коштах. Випадки трапляються різними і кожна ситуація індивідуальна, іноді потерпілі особи зазнають всіх форм насильства. Відповідно до наслідків, які настали для постраждалої особи, дії домашнього насильства будуть кваліфікуватися за КУпАП або тією чи іншою статтею КК.

У 2017 році прийнято ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який регулює питання протидії домашньому насильству.

Під домашнім насильством розуміють діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Отже, якщо особа зазнала домашнього насильства, вона повинна звернутися до поліції із відповідною заявою. Якщо постраждалій особі нанесено тілесні ушкодження, то потрібно знати побої. Зафіксувати побої можна шляхом виклику швидкої допомоги або відвідування травмпункту. У зв’язку з домашнім насильством за заявою постраждалої може бути ініційовано винесення термінового або обмежувального припису.

У статті ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» перелічені спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству: терміновий заборонний припис стосовно кривдника, обмежувальний припис стосовно кривдника, взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи, направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

У ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» зазначено, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника – спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров’я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Також, у цій же статті визначено, що обмежувальний припис стосовно кривдника – встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Стаття 26 вказаного вище Закону регламентовано, що право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають: постраждала особа або її представник; у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини – батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування; у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи – опікун, орган опіки та піклування.

В обмежувальному приписі визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Звертаємо увагу, що обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Зазначимо, що у ст. 25 вказаного Закону визначені заходи, які може містити терміновий заборонний припис:

1) зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Слід звернути увагу, що терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків. Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб і може бути оскаржений до суду в загальному порядку передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.

Отже, у випадку домашнього насильства потрібно звернутися із відповідною заявою до правоохоронних органів. Головне не мовчати у таких ситуаціях. Зазвичай, у стресовій ситуації постраждала особа дезорієнтована у просторі, тому без допомоги близьких та рідних не обійтись. Також, варто звернутися за допомогою адвоката, який зможе представляти інтереси постраждалої особи і допомогти у ефективному захисті прав.